Треті особи при стягненні

Як це виглядає

Клієнт не відповідає, борг росте, і в співробітника виникає думка написати його родичу чи знайомому. Це здається простим виходом. Але просто не означає припустимо, а відповідає за це компанія.

Третя особа нічого не винна. Вона не зобов’язана вислуховувати про чужий борг і не відповідає за нього.

Чому це важливо

Розкриття боргу стороннім може порушувати закон про персональні дані та права самого боржника. Натиск на близьких, натяки й погрози часто визнаються неправомірним тиском і призводять до скарг та перевірок.

Крім того, це шкодить репутації компанії. Людина, яку втягнули в чужий борг, запам’ятовує це надовго.

Правила для компанії

Керівнику служби стягнення варто заздалегідь з’ясувати в юриста, що дозволяє закон у вашій країні і що обумовлено в договорі, та закріпити це в правилах для співробітників. Вгадувати в листуванні не має ніхто.

Правило за замовчуванням: третіх осіб не чіпати. Якщо закон і договір контакт допускають, писати нейтрально і без подробиць: попросити передати прохання зв’язатися, не називаючи суму й причину. Якщо людина просить більше не писати, припинити, і про це має знати весь відділ. Жодних погроз, тиску й жорстких формулювань.

Керівнику важливо знати про такі звернення й розбирати їх. Краще втратити один канал зв’язку, ніж отримати скаргу. Мета розмови — вийти на того, з ким можна домовитися, а не присоромити його оточення.