Opt-in (згода на повідомлення)
Opt-in — явна згода людини отримувати від компанії повідомлення в обраному каналі: розсилки, нагадування, пропозиції.
Простими словами
Людина сама каже: «так, пишіть мені». Наприклад, ставить позначку у формі заявки, натискає кнопку в чаті або відповідає «так» на запитання, чи можна надсилати нагадування. Це і є opt-in.
Іноді використовують double opt-in — подвійне підтвердження. Людина залишила номер, а потім підтвердила його повідомленням у відповідь. Так компанія переконується, що номер справжній і належить саме їй.
Як це виглядає на практиці
Добра згода конкретна: який канал, про що писатимуть, як відписатися. «Згоден на все» дрібним шрифтом наприкінці договору — слабка згода і з погляду закону, і з погляду клієнта.
Згоду варто зберігати: коли, де і в якій формі її отримано. Якщо виникне спір чи скарга, саме цей запис стане відповіддю.
Чому це важливо керівнику
Месенджери суворіше ставляться до повідомлень, яких людина не чекала. Отримувач без згоди тисне «поскаржитися», і номер втрачає репутацію. У багатьох країнах реклама без згоди ще й порушує закон. Правила залежать від країни і виду повідомлення, тому порядок збору згод краще погодити з юристом.
Типова помилка
Купити готову базу номерів і вважати, що згода «десь була». Купована база не має вашого opt-in. Це холодний контакт з усіма ризиками: скарги, блокування, претензії.
Докладно в сигналах
- Законність розсилок у месенджерах: згода, яка рятує номер і компаніюРозсилка в месенджерах законна там, де в отримувача є згода на такі повідомлення, дотримані правила майданчика і закон країни про рекламу та персональні дані. Згода — це не галочка заради галочки, а слід: коли, на що і як людина погодилася. Без неї номери втрачаються через скарги найшвидше, а відповідає вже не майданчик, а компанія.
- Розсилка у Viber без блокувань: як писати клієнтам і не втратити відправникаРозсилка у Viber без блокувань тримається на згоді отримувача, простій відмові, робочому часі, зрозумілому відправнику та адресних текстах, які спершу йдуть малій частині бази. Номер та ім’я відправника мають належати компанії, а не співробітнику. Керівник оцінює розсилку за відповідями, відмовами, скаргами, угодами та виручкою, а не за кількістю відправлень.