ECHO EMISSARY

Автоматизація6 хв

Нагадування клієнту в листуванні: коли повертатися і коли зупинитися

Коротко

Повторний дотик у листуванні потрібен, коли менеджерові є що сказати по суті, і шкідливий, коли його пишуть наосліп. Керівник вирішує, хто володіє розмовою, скільки дотиків припустимо й коли зупинитися, а ціну забутих дотиків рахує на своїх діалогах. Роздратування клієнтів видно заздалегідь: короткі відписки, прохання не писати, скарги.

Добре нагадування приходить вчасно. Найкраще — не приходить, коли воно вже не потрібне.

Клієнт запитав про умови, менеджер відповів, клієнт написав «подумаю». Далі тиша. За день менеджер зайнятий іншими, за два вже не пам’ятає, на чому зупинилися. Клієнт охолов не тому, що пропозиція погана, а тому, що ніхто не повернувся вчасно.

Це найзвичайніша втрата в листуванні, і вона майже непомітна: ні скандалу, ні скарги. Просто угода, якої не сталося. Нижче — навіщо й коли повертатися до клієнта, яким тоном, хто за це відповідає і як зрозуміти, що ваші дотики вже дратують.

Чому клієнти холонуть

Інтерес живе недовго. Поки людина читає вашу відповідь, вона готова до наступного кроку. Через кілька годин у неї вже інші справи, через пару днів вона порівнює з тим, хто написав першим.

Менеджери забувають про повторні дотики зі зрозумілих причин:

  • Діалогів багато. Чат, у якому клієнт мовчить, сповзає вниз списку й зникає з поля зору.
  • Незручно. Писати вдруге «просто нагадати» багатьом неприємно, і вони відкладають на потім.
  • Ніхто не питає. Керівник дивиться на угоди, а не на паузи. Про те, що клієнтові час було написати, дізнаються, коли вже пізно.
  • Немає господаря. Дотики тримаються на особистій пам’яті й блокноті, а при зміні менеджера зникають разом із ним.

Керівник бачить наслідки, але не причину: конверсія нижча за очікувану, частина бази «мертва», а чому — незрозуміло.

Ціна забутого дотику

Забутий дотик не потрапляє в жоден звіт. Його немає в списку програних угод: клієнт же не відмовився. Він просто пішов туди, де йому відповіли.

Порахувати цю ціну можна на своїх розмовах. Візьміть діалоги за минулий місяць, де клієнт написав «подумаю», «пораджуся», «повернуся пізніше». Дайте собі відповідь:

  • скільки з них отримали другий дотик узагалі;
  • через скільки днів він стався;
  • скільки з тих, кому написали, відповіли, а скільки — з тих, кому не написали;
  • скільки в середньому коштує одна така угода.

Різниця між тими, до кого повернулися, і тими, кого забули, і є ціна тиші. Зазвичай її вистачає, щоб перестати вважати повторні дотики дрібницею.

Навіщо й коли повертатися

Повторний дотик виправданий, коли менеджерові є що сказати по суті. «Просто нагадати про себе» — слабкий привід. Сильний — той, що пов’язаний із розмовою:

  • Клієнт попросив час. «Подумаю до п’ятниці» — отже, у п’ятницю доречно спитати, чи лишилися питання.
  • Лишилося відкрите питання. Клієнт питав про строки, відповіді ще не було, а тепер вона є.
  • З’явилося нове. Умови, наявність, строк — те, що змінює рішення клієнта.
  • Клієнт пообіцяв оплату. Менеджер сам записує дату й цього дня ввічливо пише, якщо оплати немає.
  • Клієнт відгукнувся на розсилку, але розмова не тривала. Йому можна написати по суті його відгуку.

Інтервали залежать від вашого бізнесу. Важливіше домовитися в команді про три речі: скільки дотиків припустимо, чим кожен має відрізнятися від попереднього і коли зупинитися. Мовчання після двох-трьох змістовних повідомлень — теж відповідь.

Хто за це відповідає

Повторний дотик — частина розмови, а не окреме завдання. Тому відповідає за нього той, хто розмову веде. Якщо писати «за списком» доручити колезі, клієнт отримає фразу від незнайомої людини, яка не знає, про що йшлося.

Роль керівника інша. Він задає спільні домовленості: скільки дотиків, яким тоном, коли можна писати, коли час відпустити клієнта. У продажів і стягнення різні ритми, і це нормально. А формулювання лишаються в менеджера: у нього зберігається голос, у компанії — порядок.

Окремо вирішіть, хто підхоплює розмови, коли менеджер у відпустці або пішов. Якщо відповіді на це питання немає, дотики зникають першими.

Головна помилка — дотик наосліп

Найнеприємніші повторні повідомлення пишуть, не глянувши в листування:

  • клієнт відповів учора, а сьогодні отримує: «Вітаю, ви не відповіли на наше повідомлення»;
  • двоє співробітників пишуть одному клієнтові в один день, і кожен не знає про іншого;
  • клієнт сказав «зателефоную сам», а йому за годину приходить «Ми чекаємо на вашу відповідь».

У кожному з цих випадків людина бачить одне: з нею говорять, але її не слухають. Роздратування, скарги, іноді блокування номера. Дотик, який не знає, що було в розмові, гірший за його відсутність.

Ліки прості й людські: перед будь-яким повторним повідомленням перечитати останні репліки. Якщо клієнт уже відповів або попросив паузу, найкращий дотик — той, якого не було.

Час надсилання

Повідомлення о третій ночі — не нагадування, а привід заблокувати номер. Домовтеся в команді:

  • Не писати вночі. Якщо момент припав на неробочий час, зачекати до ранку.
  • Пам’ятати про вихідні. Те, що нормально у вівторок, у неділю виглядає настирливо.
  • Дивитися на часовий пояс клієнта, а не вашого офісу.

Затримка на кілька годин майже нічого не коштує. Невдалий час надсилання коштує клієнта.

Живий тон

Повідомлення, що читається як шаблон, працює гірше, ніж мовчання. Кілька правил:

  • Ім’я клієнта. «Анно, добрий день» замість «Шановний клієнте».
  • Коротко. Дві-три фрази. Одне питання або одна пропозиція кроку.
  • Без тиску. «Якщо питання ще актуальне, підкажу деталі» замість «Терміново відповідайте».
  • Без повторів. Якщо другий дотик дослівно повторює перший, клієнт бачить конвеєр.
  • Без виправдань. Не «вибачте за турботу», а прямо й спокійно.

Хороша ознака: повідомлення читається так, як написала б людина, в якої знайшлася хвилина.

Як зрозуміти, що дотики дратують

Роздратування рідко звучить прямо. Частіше його видно з дрібниць:

  • відповіді стають коротшими: «так», «ок», «я пам’ятаю»;
  • клієнти пишуть «я ж уже відповів» або «не пишіть мені більше»;
  • після другого дотику відповідей менше, ніж після першого;
  • зростають скарги й блокування номерів;
  • менеджери самі кажуть, що їм незручно писати за «вашим регламентом».

Якщо ви бачите хоча б дві ознаки, скоротіть кількість дотиків і розберіть кілька діалогів віч-на-віч із менеджером. Зазвичай проблема не в частоті, а в тому, що повідомлення порожні.

Рішення керівника

Перш ніж обговорювати будь-який інструмент, дайте собі відповідь на кілька питань:

  • Хто володіє розмовою з клієнтом і хто підхоплює її, коли менеджер недоступний?
  • Скільки повторних дотиків ви вважаєте нормою і коли клієнта час відпустити?
  • Які показники вам потрібні: частка діалогів «подумаю», де був другий дотик, відповіді після дотику, прохання не писати?
  • Чи готові ви раз на тиждень читати кілька таких діалогів і розбирати їх із командою?

Якщо ви обираєте CRM для месенджерів, почніть не з кількості каналів, а з цих відповідей. Решта — у розмові з тими, кого до нас привели.

Чек-лист: повторні дотики в команді

  • Повторні дотики не тримаються на пам’яті менеджерів
  • Кожна розмова має одного господаря
  • Перед повторним повідомленням менеджер перечитує листування
  • Кожен дотик додає щось по суті
  • У команді домовилися, скільки дотиків — норма і коли зупинитися
  • Уночі й у вихідні клієнтам не пишуть без їхньої згоди
  • Відомо, хто підхоплює розмови відсутнього менеджера
  • Керівник раз на тиждень дивиться на ознаки роздратування
  • Повідомлення звертаються на ім’я й не повторюються слово в слово

Два «ні» в цьому списку — і клієнти холонуть тихіше, ніж ви це помічаєте.


Обіцяне не забувається. І не повторюється, коли в цьому немає потреби.

Питання та відповіді

Як не написати клієнтові «ви не відповіли», коли він уже відповів?

Перед будь-яким повторним дотиком перечитати останні повідомлення. І домовитися в команді, що в розмови один господар: пише той, хто веде клієнта, а не колега за списком.

У який час не варто писати клієнтові повторно?

Уночі та у вихідні, якщо клієнт сам не обрав цей час. Орієнтир — часовий пояс клієнта, а не вашого офісу.

Чому повторні дотики дратують клієнтів?

Коли вони не пов’язані з розмовою: приходять після відповіді клієнта, повторюють одне й те саме, нічого не додають по суті. Людина відчуває, що її не слухають.

Хто має відповідати за повторні дотики?

Менеджер, який веде розмову. Керівник задає спільні домовленості: скільки дотиків, яким тоном, коли зупинитися, і раз на тиждень дивиться, як їх дотримуються.

Усі сигнали